Відгуки Терапія

Не спав до третьої. Серйозно. «Терапія» Себастіана Фітцека зробила зі мною те, що рідко вдається трилерам, я фізично не міг закрити книжку. Узяв її ввечері подумав погортати сторінок десять перед сном, ага, як же.

Зав'язка така: у психіатра Віктора Ларенца безслідно зникає дванадцятирічна донька Йозефіна. Просто пішла до лікаря і не вийшла. Минає чотири роки марних пошуків, і Віктор, уже наполовину зруйнована людина, замикається на віддаленому острові, щоб хоч якось вижити з цим. І саме там до нього приходить незнайома жінка. Вона стверджує, що її переслідують персонажі з її власних ненаписаних книжок, і що все це якось пов'язано зі зникненням його доньки. Звучить як марення, але саме звідси й починається справжнє божевілля.

Що мене добило, так це як Фітцек грає з тобою. Кілька разів я ловив себе на думці «ага, тепер я точно зрозумів, куди все йде», тішився собою. А потім отримував по голові черговим поворотом. До останніх сторінок я не був певен ні в чому, навіть у тому, що відбувається насправді, а що в чиїйсь голові. Острів, відрізаний негодою, самотній чоловік на межі, незрозуміла гостя, замкнений простір тисне неймовірно.

Це для тих, хто любить психологічні трилери з підступом, де гра йде не лише з персонажем, а й особисто з тобою. Не чекайте затишку, тут буде некомфортно, і це комплімент. Бестселер у Німеччині, і я тепер чудово розумію чому. Дочитав під ранок і одразу поліз гуглити, що ще в Фітцека перекладено українською.