Якщо вам колись зайшла «Вина зірок» у кіно, а сама книжка лежала десь у списку «колись прочитаю», то ось вам поштовх: «Провина зірок» Джона Гріна жива набагато сильніше за екранізацію. Я думала, що це буде чергова слізлива історія про підлітків і хворобу, а вийшло щось значно тонше.
Хейзел і Огастус не схожі на «правильних» героїв молодіжного роману. Вони жартують там, де нормальні люди мовчать, і саме через цей чорний гумор у тебе раптом...
Докладніше...