Відгуки Остаточний діагноз

«Кожен день у цій лікарні може стати для когось останнім» — приблизно з таким відчуттям я закривала «Остаточний діагноз» Артура Хейлі. Чесно, бралася без особливих очікувань, бо роман 1959 року, думала, буде нудним і застарілим. А виявилося навпаки.

Хейлі затягує не екшеном, а саме отими буднями: лаборант, який лінується перевірити зразок ще раз, старий патологоанатом, що проґавив момент, молодий лікар, який рветься все змінити. І ти раптом розумієш, що від однієї недбалості залежить чиєсь життя. Мене найбільше зачепила лінія з резус-конфліктом, після неї довго не могла заснути.

Якщо любите медичні драми і вам зайшов умовний «Дім», беріть сміливо. Це той випадок, коли стара книга українською читається свіжіше за багато новинок.