Відгуки Високий замок

Несподіваний Лем. Звикла до його космосу й роботів, а тут «Високий замок» автобіографія, спогади про дитинство та юність у міжвоєнному Львові. І знаєте, зайшло навіть більше, ніж очікувала.

Лем згадує своє місто, перші враження від світу, дивні дитячі захоплення, і робить це так живо, що ти буквально йдеш тими львівськими вулицями разом із малим хлопчиком. Написано це у 1966-му, а атмосфера тієї епохи передана так, що мурашки.

Це не пригодницька історія, тут немає сюжету в звичному сенсі, це радше тиха розмова дорослого зі своїм дитинством. Особливо раджу шанувальникам Лема, бо починаєш розуміти, звідки в нього все те виросло. Та й просто тим, хто любить Львів і добру мемуарну прозу українською. Мене зачепило, як він говорить про те, що дитячі переживання тихо ліплять нас дорослих.