Відгуки Ворошиловград

Все почалося з телефонного дзвінка. Германові Корольову повідомляють, що брат зник, а йому лишилася стара бензозаправка десь у глушині на сході України. І от він їде туди, ніби на пару днів, а застрягає в цілому світі.

«Ворошиловград» Сергія Жадана я взяв, бо хотів нарешті почитати щось своє, сучасну українську прозу, а не чергову перекладну новинку. І не пожалкував ні на хвилину.

Жадан пише так, що ти буквально чуєш ту заправку: пил, спека, запах бензину, голоси людей, які чіпляються за своє місце попри все. Це книга про повернення до коріння, про дружбу і зраду, про пам'ять. Місцями поетично до мурашок, місцями жорстко й по-справжньому.

Якщо хочете відчути дух тих років і тих місць, читайте. Як на мене, одна з тих книжок українською, які лишаються з тобою надовго. Брат, заправка, дорога додому, а виходить ціле життя.