Відгуки Ти.

Брала «Ти» Керолайн Кепнес після серіалу, думала, ну що там, сюжет же знаю, нащо ще й книжку. І все одно проковтнула за два присідки. Книжка, виявляється, моторошніша за екранізацію, бо в серіалі ти все ж дивишся збоку, а тут залазиш йому просто в голову.

Це психологічний трилер про Джо Голдберга, менеджера книгарні в Нью-Йорку, який закохується в дівчину на ім'я Бек. Тільки «закохується» тут дуже умовне слово. Він гуглить її, стежить через соцмережі, вираховує, де вона буде, потроху влазить у її життя й вирішує, хто з її оточення «зайвий». І найстрашніше, що розповідь іде від його імені, від другої особи, він наче звертається до неї весь час. Через це ти буквально мислиш як він. І місцями (соромно зізнаватися) ловиш себе на тому, що йому співчуваєш, що десь навіть погоджуєшся. А потім схаменешся: стоп, це ж маніяк, що зі мною не так.

Оце відчуття, коли автор змушує тебе вболівати за того, за кого вболівати не можна, і є головний фокус книжки. Кепнес показує, як легко гарними словами виправдати будь-що.

Окремо зачепило, наскільки ми всі прозорі в інтернеті. Скільки про незнайому людину можна дізнатися за пів години гортання сторінок: де живе, де працює, з ким зустрічається, де буде в суботу. Після цієї книжки я серйозно почистила свої акаунти й перевірила налаштування приватності, не жартую.

Стиль гострий, отруйно-дотепний, з чорним гумором, напруга не відпускає до фіналу. Раджу всім, хто любить розумні трилери, від яких трохи моторошно за власне життя. Тільки попереджаю: затягує так, що про сон можна забути.