Відгуки Ті, що співають у терні

Цю книжку мені колись радила бабуся, а я все відкладала. І дарма.

«Ті, що співають у терні» (оригінал «The Thorn Birds») Колін Маккалоу — це справжня сімейна сага, від якої не відірватись. Дія в Австралії, серед суворих пейзажів і ще суворішого життя, а в центрі історія Меггі, яка з дитинства закохана в священика Ральфа. І ось це почуття, неможливе, заборонене, тягнеться через усю книгу і крізь три покоління родини Клірі.

«Іноді любов — це терен, що ранить, але без нього життя втрачає сенс» — оця фраза, по суті, про всю книжку.

Маккалоу пише так, що відчуваєш спеку, пил, втому героїв. Це історичний роман з великою драмою всередині, про вибір між почуттями й обов'язком, про релігію, про те, як ми самі собі будуємо стіни на шляху до щастя. Я читала повільно, розтягувала, бо шкода було, що скінчиться. Якщо любите масштабні емоційні романи, які проживаєш разом з героями, дуже раджу.