Відгуки Так програють війну часів

Усе починається з листа, знайденого в попелі згорілої планети. І ось ти вже не можеш закрити книжку, бо двоє агенток воюють крізь увесь час і простір, а між боями пишуть одна одній. Червона і Синя. Вороги, які поступово стають кимось більшим.

«Так програють війну часів» Амаль Ель-Мохтар і Макса Гледстоуна я брала з думкою «ну фантастика про подорожі в часі, окей». А виявилося, що це радше довга вірш-розмова, ніж класична наукова фантастика. Сюжет тут навіть не головне, головне ці листи. Місцями перечитувала абзац двічі, просто щоб ще раз відчути.

Чесно, не всім зайде. Якщо любите чіткий екшн і пояснення, хто кому ворог і чому, можете нудьгувати. А якщо хочеться чогось незвичного українською і не боїтеся повільного темпу, то це маленький скарб. Я б купила як подарунок людині, яка втомилася від стандартних романів.