Відгуки Так програють війну часів

Шукав щось незвичне після важкого робочого дня, і випадково натрапив на «Так програють війну часів» Амаль Ель-Мохтар та Макса Гледстоуна. Не пожалкував жодної хвилини.

Уявіть двох агенток, Червону й Синю, які воюють на протилежних боках у війні крізь різні часові лінії. Починається все з обміну листами, а далі ці листи перетворюються на щось значно більше, ніж переписка між ворогами. Епістолярний формат тут грає на повну: кожен лист маленька загадка, яку розгадуєш разом з ними.

Стиль авторів це окрема насолода. Поетично, щільно, з метафорами, над якими хочеться зупинитися. Текст про час, про любов, про війну, і про те, як навіть у найтемніше можна знайти світло.

Це суміш наукової фантастики й фентезі, тоненька, але глибока. Якщо хочете прозу, яка і розважить, і змусить замислитися про час і наслідки наших дій, беріть сміливо. Книга українською, гарне видання, варто купити.