Відгуки Пташиний короб

Уявіть світ, де варто розплющити очі надворі, і ти приречений. Саме на цьому тримається «Пташиний короб» Джоша Малермана (Josh Malerman), і це, мабуть, найоригінальніша ідея для трилера, яку я зустрічав за останній час.

Героїня Мелорі з двома дітьми намагається дістатися до безпечного місця, і весь шлях вони мусять долати наосліп, із зав'язаними очима, бо те, що бачиш, зводить з розуму. Малерман грає на нашому страху перед невідомим геніально: він майже нічого не показує, і від цього страшніше вдесятеро. Уява добудовує найгірше сама.

Пише він коротко, рвучко, без зайвих описів. Кожен розділ це новий виток напруги, і я реально не міг відкласти книжку, поки не дізнався фінал.

А ще під обгорткою хорора це історія про материнство й людську витривалість. Мелорі готова на все заради дітей, і за неї вболіваєш усім серцем.

Якщо любите напружені трилери, де головне відбувається в голові, бере не думаючи. Українською читається на одному диханні. Залишається з тобою ще довго після останньої сторінки.