Відгуки Портрет Доріана Ґрея

Якщо вже братися за класику, то «Портрет Доріана Ґрея» Оскара Уайльда читається на диво легко як для книжки 1890 року.

Сама ідея відома, мабуть, усім: Доріан лишається вічно молодим і вродливим, а старіє і вбирає всі його гріхи портрет на горищі. Але одна справа знати зав'язку, інша прожити її разом із героєм і побачити, до чого доводить гонитва за вічною молодістю та насолодою.

Уайльд тут блискучий. Його діалоги такі дотепні, що половину фраз хочеться розтягати на цитати. І попри легкий тон, книжка ставить дуже незручні питання: чи варто краса і задоволення того, щоб торгувати совістю.

Це готична класика, яка чомусь і досі звучить актуально. Якщо досі обходили, раджу нарешті прочитати. Сучасна проза багатьом завдячує саме таким романам.