Відгуки Новели

Стефаник вміє в кількох абзацах сказати більше, ніж інші в товстому романі. Його «Новели» я тримаю на полиці й періодично перечитую, бо щоразу зачіпає по-новому.

Це проза про українське село кінця XIX й початку XX століття: бідність, соціальна несправедливість, боротьба за виживання. Але водночас тут є любов, надія, людяність. Стефаник пише лаконічно, майже скупо, і саме від цього стає так пронизливо. Жодного зайвого слова, а в горлі клубок.

Зайде і студентам, які вивчають українську літературу, і всім, кому близька історія та культура України. Теми тут вічні, тож читач будь-якого віку знайде своє. Для мене це можливість відчути дух нашого села й зрозуміти, що навіть у найтяжчих умовах людина здатна зберегти гідність. Класика української прози, яку, я вважаю, варто мати кожному.