Відгуки Маленький принц

«Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері — це та рідкісна книжка, яку купуєш ніби дитині, а в підсумку зачитуєшся сам і сидиш потім ще пів години, дивлячись у стіну.

Брала доньці на день народження, гарне ілюстроване видання українською, з тими самими класичними малюнками автора. Думала просто: почитаю їй уголос пару вечорів перед сном, мила казочка, всі ж її читали. І от на словах «ти назавжди у відповіді за тих, кого приручив» я раптом сиджу й ковтаю клубок у горлі, а донька дивиться на мене й не розуміє, чого це мама замовкла.

Бо це лише на вигляд казка. Насправді це притча про дружбу, про самотність, про те, як дорослі з роками розучуються бачити серцем і ганяються за цифрами, статусами та «важливими справами», забуваючи геть найголовніше. Маленький принц мандрує від планети до планети, зустрічає короля без підданих, ділка, що рахує зорі, ліхтарника, — і кожен із них маленьке дзеркало якоїсь нашої дорослої дурості. Впізнаєш себе й трохи ніяковієш.

Найцікавіше, що ми з донькою прочитали ту саму книжку — а ніби різні. Їй зайшли лис, троянда, баранчик у скриньці, сама пригода. Мені ж — весь той сумний підтекст про втрату, про дорослішання, про те, що по-справжньому важливе очима не побачиш. У різному віці ця історія розкривається зовсім по-різному, і саме в цьому, як на мене, її геніальність: вона росте разом з тобою.

Якщо шукаєте по-справжньому гарний подарунок, який не соромно вручити і малечі, і дорослому, і собі, — ось він, без перебільшення. Лише майте напоготові серветки, особливо ближче до фіналу.