Відгуки Колесо Часу. Книга 5. Вогні Небес

Дійшов до «Вогнів Небес» і ловлю себе на думці, що «Колесо Часу» це вже не просто читання, а спосіб життя. Серйозно, я цю серію тягну не один місяць, і вона стала такою собі паралельною реальністю, куди тікаєш увечері.

П'ята частина серії Роберта Джордана продовжує історію Ранда аль'Тора, Еґвейн аль'Вір і всієї компанії. І тут уже відчуття, ніби читаєш про давніх знайомих: знаєш їхні характери, бісишся через їхні рішення, переживаєш, коли когось заносить не туди. Ранд тут особливо складний, його шлях до сили лякає не менше, ніж захоплює.

Джордан замішує політичні інтриги, магічні битви й особисті драми так густо, що часом доводиться повертатись на сторінку назад, аби нічого не проґавити. Сюжетних ліній багато, персонажів ще більше, і всі вони рухаються одночасно. Комусь це здасться заплутаним, мені ж навпаки, саме оця багатошаровість і затягує.

Тепер чесно про мінуси. Місцями автор відверто розтягує, описів суконь і церемоній стільки, що подекуди хочеться перегорнути. Темп нерівний, є над чим побурчати. Але масштаб і пропрацьованість світу те все перекривають, такої продуманої міфології ще треба пошукати в жанрі.

Це точно не книжка на один вечір, це довга інвестиція в історію, яка вже здобула культовий статус і не відпускає. Якщо ви любите епічне фентезі, щоб надовго, всерйоз і з головою, тут буде справжнє свято. Новачкам, звісно, починати треба з першого тому, інакше потонете. А я вже взявся за наступну книгу, бо просто не можу зупинитись.