Відгуки Іліада

«Співай, о музо, про гнів Ахілла, сина Пелея...» Із цього рядка все й починається, і чесно скажу: я роками боявся брати «Іліаду» Гомера в руки, думав, буде нудна давнина для філологів. Дарма боявся.

Бо це насправді історія про образу. Агамемнон принизив Ахілла, той образився і вийшов з війни, і через цю одну гордовиту примху гинуть сотні людей. Звучить як сварка в робочому чаті, тільки наслідки трохи серйозніші. А ще боги, що лізуть у долі смертних, як родичі в чужий шлюб.

Найбільше зачепила доля Гектора. Він не головний герой, він «ворог», але саме за нього вболіваєш найдужче. Троянський принц, який захищає своє місто і знає, що приречений.

Якщо колись вас лякала антична епічна поезія, спробуйте все одно. Я брав видання українською, читалося значно легше, ніж очікував. Гомер писав про честь, лють і примирення вісім століть до нашої ери, а воно й досі про нас.