Відгуки Джералдова гра

Один наручник. Порожній дім за містом. Мертвий чоловік на підлозі. І Джессі, прикута до ліжка, без жодної надії, що хтось почує. Оце зав'язка «Джералдової гри» Стівена Кінга, і від неї вже не вирвешся.

Думала, ну скільки можна тримати напругу на майже одній кімнаті. Виявляється, Кінг може. Бо це не стільки про фізичне виживання, скільки про те, що твориться в голові Джессі. Поки тіло намагається врятуватись, з підвалів пам'яті лізуть давні травми, які вона роками топила в собі. І це страшніше за будь-якого монстра.

Так, відгуки на цю книжку різні, комусь зайшло менше. Але по мені, це один з найсильніших психологічних трилерів Кінга саме через відчуття безпорадності й ізоляції. Якщо любите, коли лячно не від крові, а від того, що в голові, раджу. Українською читається чудово.