Відгуки Дванадцять життів Альфреда Гічкока. Історія короля саспенсу

Я кіноман зі стажем, і біографій режисерів перечитала чимало. Але «Дванадцять життів Альфреда Гічкока» Едварда Вайта зроблена не так, як усі, і саме це мене й купило.

Вайт не веде нудну хронологію «народився, зняв, помер». Він розбирає Гічкока на дванадцять облич: ось він жартівник, ось він зануда-перфекціоніст, ось він людина, одержима страхом і контролем. І раптом замість пам'ятника бачиш живого, місцями неприємного, місцями геніального дядька.

Якщо любите саспенс і хочете зрозуміти, звідки взялися «Психо» і «Птахи», тут багато смачного про сам метод. Мене особливо зачепило, як його дитячі страхи перетекли в кадри, що лякають уже сто років.

Чесно попереджу: книга не на один вечір, читаєш повільно, обдумуєш. Але для тих, хто справді цікавиться історією кіно, це знахідка. Що почитати схоже про режисерів — навіть не підкажу, бо рівень тут високий.