Відгуки Біллі Саммерс

Чесно, я брала «Біллі Саммерс» з певним упередженням. Кінг для мене це завжди про щось потойбічне: клоуни, готелі з привидами, ну ви зрозуміли. А тут найманий вбивця, ветеран Іраку, остання робота перед тим, як зав'язати. Жодної містики, жодної нечисті. І ось саме це мене й підкупило, бо я й не уявляла Кінга в такому амплуа.

Біллі береться за останнє замовлення й заради прикриття місяцями вдає простакуватого хлопця, що ледь читає. А насправді він тонка, начитана людина, ковтає Золя й веде ціле подвійне життя у себе в голові. Оця гра, де навіть ти, читач, до кінця не знаєш, який Біллі справжній, і тримала мене за горло. А коли в його житті з'являється скривджена дівчина на ім'я Еліс, історія повертає туди, куди я геть не чекала.

Кінг тут більше про людину, ніж про екшн, хоча й сюжет розкручується так, що останні сто сторінок я просто фізично не могла відкласти, читала до третьої ночі. Червоною ниткою через усе йде питання: якщо ти начебто хороший хлопець, то чому робиш такі речі? Простої відповіді немає, і це добре, бо книга не повчає, а дає тобі самому це обмірковувати.

Якщо ви думали, що Кінг це тільки про монстрів у каналізації, дуже раджу спробувати цей трилер. Для мене це одна з найсильніших його речей за останні роки, і я тепер дивлюся на нього зовсім іншими очима.