Відгуки Атлант розправив плечі. Частина друга. Або—Або

Зізнаюся: після першої частини «Атланта» я боявся, що друга просядне. Часто ж так буває з продовженнями. Але «Атлант розправив плечі. Частина друга. Або—Або» Айн Ренд мене не розчарувала, навпаки, тут усе тільки розкручується.

Якщо в першій частині ти переважно знайомишся зі світом і героями, то в другій починається справжнє. Дагні Таггарт, Генк Ріарден намагаються втримати свої заводи й свої принципи, поки навколо все буквально розсипається, а держава методично душить кожного, хто щось створює. Питання моралі, економіки, особистої свободи, об'єктивізм Ренд тут у повний зріст. І знаєте що? Я не читав це як «теорію». Місцями злився на героїв, місцями повністю ставав на їхній бік, місцями просто сидів і переварював. Кілька діалогів навіть перечитав двічі, бо хотілося розкласти по поличках, з чим я згоден, а з чим ні.

Чесно попереджу: легкою її не назву. Темп місцями неспішний, є довгі монологи, і якщо хочеться просто розслабитись, це не той вибір. Але якщо шукаєте велику серйозну річ про те, чому одні люди тягнуть світ на собі, а інші лише вимагають, то ось вона. Недарма цей роман десятиліттями в списках найвпливовіших книг XX століття.

Брав собі в паперовому форматі й не пошкодував. Книга українською мовою читається добре, переклад не спотикається. Раджу всім, хто готовий до товстого тому, який змусить сперечатися з автором і, можливо, переглянути пару переконань. Мене зачепило, і другу частину я, мабуть, навіть полюбив більше за першу.