Відгуки

Не пам'ятаю, коли востаннє книжка так мене вибивала з колії, як «Три товариші» Еріха Марії Ремарка.

Троє друзів намагаються якось жити в Німеччині після Першої світової. Лагодять машини, п'ють, тримаються один за одного, бо більше тримàтися нема за що. А потім у житті одного з них з'являється Пат. І от далі я просто не міг відкластися.

Ремарк пише так, що ти ці прокурені автомайстерні, дешеві бари й нічні дороги бачиш як свої власні спогади. Дружба тут справжня, чоловіча, без зайвих слів. А кохання на тлі того, що все навколо валиться, крає серце.

Кінець я знав наперед, мені проспойлерили, і все одно сидів із грудкою в горлі. Це класика, яку треба прочитати хоч раз. Із тих книг, після яких трохи інакше дивишся на своїх друзів.