#книголав
4MAMAS
Book Chef
IPIO
Nebo BookLab Publishing
New Era Publications
Pabulum
Vivat
Yakaboo Publishing
А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
Алерта
Артбукс
Астролябия
Брайт Букс
Бренд Бук Паблишинг
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Гельветика
Жорж
Клиником
КМ-Букс
КСД
Кінцевий бенефіціар
Лабораторія
Мандрівець
Медицина
Медкнига
Моноліт-Bizz
Навчальна книга - Богдан
Наш Формат
Нора-Друк
Норма права
Основа
Ранок
Рідна мова
Саммит-Книга
Срібна папороть
Теза
ЦУЛ
Переможцю не дістається нічого
Ернест ГемінґвейКод: 9851«Переможцю не дістається нічого» — збірка оповідань Ернеста Гемінґвея, написана 1933 року. Це не історії великих перемог — це історії буденних поразок. Стисло, різко і влучно Гемінґвей описує світ довкола, помічаючи найменші деталі, передаючи ледь вловимі відтінки почуттів і переживань своїх героїв.
Згорнути
Характеристики
- Автор
- Эрнест Хемингуэй
- Видавництво
- Видавництво Старого Лева
- Оригінальна назва
- Winner Take Nothing
- Жанр
- Розповіді
- Обкладинка
- Тверда
- Папір
- Офсетний
- Мова
- Українська
- Вік
- від 16 років
- Дата першого видання
- 1933
- Дата видання
- 2019
- ISBN
- 978-617-679-574-2
- EAN-13
- 9786176795742
- Перекладач
- Ганна Лелів
- Ілюстрації
- Немає
- К-ть сторінок
- 152
- Наклад
- 3000
- Ширина
- 145 мм
- Висота
- 200 мм
- Підбірка
- Made in Ukraine
- Тип
- Паперова книга
Про книгу
«Переможцю не дістається нічого» — збірка оповідань Ернеста Гемінґвея, написана 1933 року. Це не історії великих перемог — це історії буденних поразок. Стисло, різко і влучно Гемінґвей описує світ довкола, помічаючи найменші деталі, передаючи ледь вловимі відтінки почуттів і переживань своїх героїв. Чи то розмова батька з сином, а чи теревені у ресторані на вокзалі, бесіди кельнерів біля шинквасу або пацієнтів у лікарняній палаті — усі ці діалоги спершу видаються простими й буденними, але саме завдяки ним стирається грань між літературою і життям, між персонажами і реальними людьми.
Відгуки
3 травня 2026
Хемінгуей, якого треба читати повільно
«Переможцю не дістається нічого» Ернеста Хемінгуея я б не радив читати поспіхом. Це збірка 1933 року, чотирнадцять оповідань, і кожне ніби про дрібницю, а насправді про самотність, втрату, пошук сенсу.
Фірмовий його стиль: мінімум слів, максимум підтексту. Він наче навмисне недоговорює, лишає прогалини, які ти заповнюєш сам. Через це після кожного оповідання хочеться трохи посидіти в тиші.
Зайде дорослим, хто любить класику й не боїться...Докладніше...
↓ Повідомте про новинки ↓