Відгуки Переможцю не дістається нічого

«Переможцю не дістається нічого» Ернеста Хемінгуея я б не радив читати поспіхом. Це збірка 1933 року, чотирнадцять оповідань, і кожне ніби про дрібницю, а насправді про самотність, втрату, пошук сенсу.

Фірмовий його стиль: мінімум слів, максимум підтексту. Він наче навмисне недоговорює, лишає прогалини, які ти заповнюєш сам. Через це після кожного оповідання хочеться трохи посидіти в тиші.

Зайде дорослим, хто любить класику й не боїться книжок, що не розважають, а радше залишають по собі довге відлуння. Теми тут вічні, тож байдуже, чоловік ви чи жінка, ким працюєте.

Це той самий Хемінгуей, який згодом отримав Нобеля. Якщо цінуєте майстерність слова й вмієте читати повільно, збірка ваша.