Відгуки Історія нового імені

Купила «Історію нового імені» одразу після першої частини, бо просто не змогла зупинитися. Це другий роман неаполітанської тетралогії Елени Ферранте, і він, як на мене, сильніший за перший.

Тут Ліла вже заміжня, з новим прізвищем, і ціла книга про те, як це нове ім'я ламає її і не ламає одночасно. А поруч Елена, яка вгризається в навчання, намагаючись вирватися з району. Їхня дружба тут зовсім не цукрова. Заздрість, суперництво, підтримка і знову заздрість, усе перемішано так, як буває в реальному житті між двома близькими людьми.

Ферранте взагалі вміє писати жінок так, що ти їм віриш. Не іконами, а живими, інколи неприємними.

Це сучасна проза про жіночу ідентичність і дорослішання, і читається вона запоєм. Якщо думаєте, що почитати схоже на історії про складну жіночу дружбу, починайте з першої книги серії і не зупиняйтесь. Українською звучить чудово.