Африканське фентезі, від якого важко відірватися
«Магія не померла. Вона живе в нас, чекаючи, коли ми знову її пробудимо». Оцим тебе одразу затягує в «Дітей кістки й крові» Томі Адеємі, і затягує надовго.
Дія відбувається в Оріші, країні, де колись буяла магія, а тепер від неї лишилися самі спогади й біль. Зелі дають шанс повернути магію і врятувати свій народ від тиранії. А далі небезпечна дорога, союзники, яким то віриш, то ні, і ціна, яку доводиться платити.
Що мене зачепило найбільше: Адеємі вплела сюди африканську міфологію, а під пригодницькою обгорткою сховала розмову про расову несправедливість і боротьбу за свободу. І це не нудно, це органічно.
Стиль такий, що сторінки гортаються самі, а героям співпереживаєш по-справжньому. Якщо шукаєте свіже фентезі не про чергові ельфійські королівства, а з іншим корінням і нервом, то це must read. Перша книга серії, тож приготуйтеся, що захочете продовження.
Дія відбувається в Оріші, країні, де колись буяла магія, а тепер від неї лишилися самі спогади й біль. Зелі дають шанс повернути магію і врятувати свій народ від тиранії. А далі небезпечна дорога, союзники, яким то віриш, то ні, і ціна, яку доводиться платити.
Що мене зачепило найбільше: Адеємі вплела сюди африканську міфологію, а під пригодницькою обгорткою сховала розмову про расову несправедливість і боротьбу за свободу. І це не нудно, це органічно.
Стиль такий, що сторінки гортаються самі, а героям співпереживаєш по-справжньому. Якщо шукаєте свіже фентезі не про чергові ельфійські королівства, а з іншим корінням і нервом, то це must read. Перша книга серії, тож приготуйтеся, що захочете продовження.