Друга книга, де серія по-справжньому розкрилася
Чесно? Після першої частини «Малазької книги полеглих» я вагався, чи продовжувати, бо «Сади Місяця» мене трохи приголомшили обсягом імен і подій. Але «Ворота дому Смерті» Стівена Еріксона (оригінал «Deadhouse Gates», книга друга) все змінили.
Ось тут серія по-справжньому розкрилася. Еріксон закручує кілька сюжетних ліній паралельно, і за персонажів реально переживаєш, навіть за тих, кого вперше бачиш. Магія, політичні інтриги, війна, і всюди ціна вибору. Це не легке чтиво на пляж, тут треба тримати фокус.
Якщо ви любите масштабне епічне фентезі й не боїтеся складних світів, де треба думати, ця серія вас затягне з головою. Раджу не зупинятися після першої книги, далі стає тільки краще.
Ось тут серія по-справжньому розкрилася. Еріксон закручує кілька сюжетних ліній паралельно, і за персонажів реально переживаєш, навіть за тих, кого вперше бачиш. Магія, політичні інтриги, війна, і всюди ціна вибору. Це не легке чтиво на пляж, тут треба тримати фокус.
Якщо ви любите масштабне епічне фентезі й не боїтеся складних світів, де треба думати, ця серія вас затягне з головою. Раджу не зупинятися після першої книги, далі стає тільки краще.