Відгуки

"Велич і ницість" Еріка Ларсона — це дуже цікава подорож страшними та складними часами у Великій Британії. Тема Другої Світової не завжди є легкою для сприйняття, та читаючи цю книжку я не відчула нудьги чи труднощів: мені було цікаво, я читала із захопленням і часом із сумом

Також одним із приємних для мене елементів були побічні історії, які розбавляли гнітючість війни та давали можливість ширше подивитися на тогочасне коло Черчилля. Його близькі, асистенти, працівники — більшість з них були виокремлені як окремі персонажі зі своїми історіями. Гадаю, це відрізнятиме цю книжку від інших про Черчилля, адже окрім воєнних справ Британії ми могли побачити і звичайне життя людей: вечірки, романтичні захоплення, шлюби, переживання, труднощі

Оформлення епілогу змусило мене почуватись так, наче я прощаюсь із цими персонажами, наче вони були мені близькі і я слухаю завершення їхніх історій

Я обрала цю книгу, бо мене захоплює роль Великої Британії у Другій Світовій війні, а особливо постать Черчилля в такий скрутний час. Із цим вибором я абсолютно не прогадала: детально описані події 1940-41х років у Англії, паралельно описується сторона Німеччини (що немало важливо і так само було надзвичайно цікаво побачити, що в той час відбувалося у них), велика увага до Черчилля як людини і як до управителя, а також до його близького кола. Все це зробило цю книгу не просто твором про історичні події, а захоплюючою розповіддю, подорожжю. Можливо, десь навіть пригодницьким оповіданням

Тож раджу тим, хто так само захоплюється даною тематикою та хоче знайти для себе не складне чтиво на цю складну історію

Відкриваєш «Велич і ницість» Еріка Ларсона і ніби сам стоїш на даху, дивлячись у нічне небо, розкреслене вибухами. Лондон під бомбардуваннями, а на чолі країни Вінстон Черчилль.

Ларсон уміє оживляти минуле, і це не суха історія. Він переплітає великі події з особистими дрібницями: сімейні стосунки Черчилля, його страхи, його впертість. І виходить портрет не просто політика, а живої людини, на плечах якої тримається нація.

Найбільше підкуповує, що це нон-фікшн, а читається як роман. Документальні факти, але з таким відчуттям атмосфери страху й надії, що забуваєш, що це насправді було.

Якщо любите історію, подану через людські емоції, а не дати з підручника, ця книга вас затягне. Раджу всім, хто думав, що історичний нон-фікшн це нудно.