Темна, неприємна і неможливо відірватися
Попереджаю одразу: «Темні кутки» Гіліян Флінн це не та книжка, після якої спокійно засинаєш. Темна, місцями просто неприємна, і саме тому її неможливо відкласти.
Ліббі Дей у дитинстві пережила вбивство власної родини й виросла з переконанням, що винен її брат. А через 25 років група людей, одержимих гучними злочинами, змушує її знову копатися в тому жаху. І ось тут Флінн робить те, що вміє: розкриває родину, де в кожного свій скелет у шафі, а правда виявляється геть не такою, як здавалося.
Це психологічний трилер, і персонажі тут не картонні фігурки, а живі, місцями огидні, місцями жалюгідні люди. Несподівані повороти змушують переглядати всі свої здогадки. Якщо любите темну, чесну прозу про найгірші сторони людської натури і вас не лякає, що буде некомфортно, раджу. Авторка та сама, що й «Загублена», рівень той самий.
Ліббі Дей у дитинстві пережила вбивство власної родини й виросла з переконанням, що винен її брат. А через 25 років група людей, одержимих гучними злочинами, змушує її знову копатися в тому жаху. І ось тут Флінн робить те, що вміє: розкриває родину, де в кожного свій скелет у шафі, а правда виявляється геть не такою, як здавалося.
Це психологічний трилер, і персонажі тут не картонні фігурки, а живі, місцями огидні, місцями жалюгідні люди. Несподівані повороти змушують переглядати всі свої здогадки. Якщо любите темну, чесну прозу про найгірші сторони людської натури і вас не лякає, що буде некомфортно, раджу. Авторка та сама, що й «Загублена», рівень той самий.
