Відгуки Театр

Читала «Театр» Вільяма Сомерсета Моема ще студенткою, а оце перечитала зараз, у тридцять з гаком, і це були дві абсолютно різні книжки. Тоді мене цікавила лише історія актриси та її роману. Тепер зачепило інше.

Джулія Ламберт грає завжди. На сцені, вдома, у розмові з власним сином, не зрозуміти, де вона справжня, а де чергова роль. І Моем розкручує це так тонко, що ти ловиш себе на думці: а я сам де справжній?

Знаєте, що в цьому романі найкраще? Він про театр не в буквальному сенсі, а про той театр, який ми всі влаштовуємо в житті щодня. Про маски, про марнославство, про те, як хочеться, щоб тебе любили по-справжньому, а не аплодували образу.

Моем пише гостро й елегантно, без жодної води. Героїня місцями нестерпна, місцями викликає захват, і це, мабуть, головний комплімент авторові. Класика, до якої справді варто повертатися в різному віці, бо щоразу вона інша. Хочете розумної прози про людську природу, беріть не вагаючись.