Татуювальник і клітор

Який він — тілесний простір із важливим локусом твого існування? В якій точці перетинаються площини чоловічого та жіночого, породжуючи задоволення, залежність, огиду та відповідальність? «Нефокусований маніфест про клітор» — саме так данська газета «Information» називає книжку Рікке Віладсен «Татувальник і клітор». Текст запрошує читачок і читачів у світ сновидінь головної героїні, в якому тіло і культура стають невід’ємними. Попытки пізнання власної ідентичності, передусім сексуальної, ще не сміливі, перші, притлумлені, проте визрівають у чітко гендерних стереотипах.

Авторські образи деколи жорсткі, потворні, далекі від ідеального образу чоловіка чи жінки. Апофеоз кінцевого просвітлення героїні настає у цілковитій самотності, далеко від людей і уподобань. Слова та графіка — вичерпно доповнюють одне одного. Феміністична призма дає зрозуміти: хто така жінка як об’єкт споглядання, замилування, «використання» та суб’єкт відтворення. Скільки їх — народжених дітей, викинутих на смітник історії ціною жіночої насолоди й чоловічої «самодостатності?»