Відгуки

«У норі під землею...» — ні, це не звідси, вибачте, заплутався. Тут інше: радянська в'язниця, і Андрій Чумак, якого ламають, а він не ламається. От саме цей образ після «Саду Гетсиманського» Івана Багряного зі мною й лишився.

Брав книжку, бо соромно було, що досі не читав. Українець, а такого основоположного тексту не торкався. Сів увечері, думав погортаю сторінок двадцять. Закінчив о третій ночі.

Це не легке читання, чесно попереджаю. Багряний пише про катівні сталінської доби без прикрас, місцями фізично важко. Але водночас це історія про те, як людина тримається, коли тримати вже нічим. Роман написаний аж у 1950-му, а читається так, ніби про сьогодні.

Якщо шукаєте серйозну українську прозу, а не чергову розважалочку, оце вона. Книга українською, яку, на мою думку, варто прочитати кожному, хто хоче зрозуміти, через що пройшов наш народ.