Відгуки

Чесно, я взялася за «Поліанну» Елеанор Портер у не найкращий період життя, і ця маленька книжка мене якось витягла.

Уся історія тримається на одній простій вигадці головної героїні, грі в радість: знаходити щось хороше навіть у найгіршому. Поліанна після смерті батьків переїжджає до суворої тітки, життя в неї не цукор, а вона все одно знаходить за що радіти. І поступово міняє людей навколо, навіть тих, хто спершу дивився на неї як на дивачку.

Так, формально це дитяча література. Але теми там геть не дитячі: вдячність, співчуття, уміння не здаватися. Мене зачепило, як просто і ненав'язливо це подано.

Якщо потрібна книжка, яка зігріває й дає трохи надії, ця підійде ідеально. Її оптимізм реально заразний.