Відгуки

Чесно скажу, «Нейромант» Вільяма Гібсона читати непросто. Перші сторінок п'ятдесят я взагалі продирався крізь текст, не дуже розуміючи, що відбувається. Але потім щось клацнуло, і я зрозумів, чому цю книжку вважають класикою.

Гібсона називають одним із батьків кіберпанку, і не дарма. Він написав «Нейроманта» тоді, коли ще ніякого інтернету толком не було, а тут уже кіберпростір, хакери, штучні інтелекти. Як він це все передбачив, для мене досі загадка.

Головний герой Кейз, колишній хакер, який втратив можливість виходити в кіберпростір, отримує шанс повернутись у гру. Але ціна цього шансу небезпечне завдання, яке може все змінити.

Це не книжка для легкого вечора. Текст густий, образи різкі, доведеться вчитуватись. Але якщо любите наукову фантастику, яка змушує думати про межу між людиною і машиною, то це обов'язкова річ. Я радий, що дочитав, хоча легко не було.