Відгуки

«Іноді ми не можемо втекти від минулого, навіть якщо дуже цього хочемо». Оця фраза з «Містичної річки» Денніса Лихейна засіла мені в голові на кілька днів після того, як я дочитав.

Чесно, брав як звичайний детектив на вечір, а отримав щось значно важче. Так, формально це психологічний детектив: троє друзів дитинства, трагедія, яка їх колись розкидала, а через роки одного з них підозрюють у вбивстві. Але злочин тут не головне. Головне — як одна давня подія тягнеться за людьми все життя і визначає, ким вони стануть.

Персонажі живі до мурашок, у кожного свої секрети, і ти до кінця не знаєш, кому вірити. Якщо любите похмуру атмосферну прозу, де болить по-справжньому, а не просто хочеться розгадати, хто вбивця, то це точно ваше. Мені зайшло. Раджу.