Відгуки

Ось чесне питання, з яким лишаєшся після «Мертвої зони» Стівена Кінга. Уявіть: прокидаєтесь після коми, а тепер варто торкнутися людини, і ви бачите її майбутнє. Дар? Чи прокляття?

Джонні Сміт після автокатастрофи отримує саме таку здатність. І Кінг не робить з цього просту страшилку, навпаки, він копає глибше. Що робити, якщо ти бачиш біду наперед і можеш її відвернути, але ціна страшна? Герой стикається з вибором, який може змінити хід історії, і ти разом з ним мучишся над відповіддю.

Для мене це більше психологічна драма, ніж трилер, хоча напруга тримає до фіналу. Кінг тут не майстер жахів, а тонкий знавець того, що коїться в людині під тиском. Раджу всім, хто думає, що знає Кінга, ця річ показує його з іншого боку. Читав українською, переклад зробили добре.

Не повірите, але «Мертва зона» Стівена Кінга лякає не тим, чим зазвичай лякає Кінг. Тут немає клоунів і чудовиськ. Тут хлопець, який після аварії і коми починає бачити майбутнє, і це руйнує йому життя.

Джонні Сміт прокидається з даром, який насправді прокляття. Бо коли ти бачиш, що буде, постає питання: а що ти готовий зробити, щоб це зупинити? І ось тут починається справжній жах, моральний. Кінг змішав трилер, драму і навіть політику так, що відірватися неможливо.

«Іноді, щоб побачити майбутнє, треба втратити частину себе», ця думка проходить через усю книжку. Я закрив її і ще довго думав, а як би вчинив я на місці Джонні. Одна з найсильніших речей Кінга, як на мене. Якщо думали, що він тільки про страшилки, ця книжка вас здивує.