Отзывы

Соромно зізнаватися, але повністю «Гамлета» Вільяма Шекспіра я прочитав уже дорослим, не зі шкільної програми, а сам, для себе. І ось тоді нарешті зрозумів, чого довкола нього стільки галасу вже котре століття.

Це ж не просто історія данського принца, який мститься за вбитого батька. Це людина, що загрузла у власних сумнівах: помститися чи відпустити, діяти чи завмерти. Той самий монолог «бути чи не бути» вже наче й затертий до дірок, а коли читаєш у контексті, мороз по шкірі.

Мова в Шекспіра, звісно, не на один ковток. Метафори, підтексти, над деякими рядками я сидів і перечитував. Але це той випадок, коли труд винагороджується сповна.

Якщо досі обходили цю трагедію стороною, бо «зі школи не пішло», дайте їй другий шанс уже без оцінок і вчителя над душею. Воно того варте.