Другий ешелон: винущувальні батальйони та ополчення на Чернігівщині. 1941 рік

Початковий період німецько-радянської війни для СРСР виявився найтяжчим. Робітничо-Селянська Червона армія (РСЧА) зазнала значних поразок, великих втрат і була змушена відступати. У силу цих обставин армія потребувала підтримку в тилу. Одним із варіантів стало формування підрозділів другої лінії: винищувальних батальйонів і народного ополчення. Ці нерегулярні збройні формування призначались для боротьби з десантами та диверсійними групами противника. При цьому в основі принципів комплектування таких підрозділів лежала ідея консолідації та озброєння найбільш лояльної радянській державі частини населення - робітників, радянських службовців, членів партії та комсомолу. У результаті це стало наймасовішою формою участі населення СРСР у боротьбі з ворогом.