Проза, яку хочеться читати вголос
Вероніка (Знаю все про книги)
12 вересня 2025 12:16
Є книжки, від яких хочеться зупинятися й перечитувати окремі речення вголос, просто щоб відчути, як гарно складено. «Донька диму й кісток» Лейні Тейлор саме така.
Головна героїня Кару живе подвійним життям: вдень студентка-художниця у Празі, а вночі виконує дивні доручення для химер з паралельного світу. Звучить химерно, і це працює. Тейлор пише так, що магія й реальність переплітаються природно, а таємниць навколо Кару стільки, що відкладати не виходить.
Це фентезі з романтикою та пригодами, але тримається воно насамперед на атмосфері й мові, тут справді поезія в прозі. По суті, історія про пошук себе, про те, хто ти насправді, і це робить її близькою. Якщо хочете провалитися в інший світ і забути про реальність на кілька вечорів, дуже раджу. Прага в книжці окрема насолода.