Відгуки

Є в мене традиція: під зиму перечитувати щось різдвяне й бажано з трупом. Цьогоріч випало «Різдво Еркюля Пуаро» Агати Крісті (оригінал «Hercule Poirot's Christmas»), і Крісті, як завжди, не підвела.

Родина Лі збирається на свята у великому маєтку, святковий настрій є, аж раптом жорстоко вбивають главу сім'ї, Симеона Лі. Поряд випадково опиняється Пуаро й береться за справу. А далі класика жанру: у кожного в домі свої секрети й мотиви, і Крісті спритно водить тебе за ніс.

Обожнюю саме такі детективи: замкнений простір, обмежене коло підозрюваних, і ти разом з Пуаро намагаєшся вирахувати вбивцю раніше за нього. Тут ще й тема сімейної жадібності, за лоском якої ховаються темні таємниці. Тримає до останньої сторінки, і розв'язка, як завжди, несподівана.