Відгуки

«Перехресні стежки» Івана Франка я свого часу проґавив у школі, а оце взяв дорослим і зрозумів, скільки втратив. Зовсім інакше воно читається, коли вже маєш за плечима власні роздоріжжя.

Це класика української прози кінця XIX століття, де соціальна драма сплітається з психологічним романом. У центрі адвокат Євгеній Рафалович, який вертається в рідне містечко почати життя спочатку. А там його колишня кохана Регіна, тепер дружина іншого. І все, спокою більше нема.

Назва, до речі, працює на двох рівнях: і реальні дороги, що перетинаються, і життєві стежки, які зводять людей у найнесподіваніший момент. Франко веде через усю палітру: любов, надія, розчарування, відчай. Видання, що мені трапилось, гарно зроблене, приємний папір і шрифт, така книга українською мовою тішить і на полиці.

Це не лише про кохання і зраду. Це про суспільство з усіма його тріщинами, про моральний вибір і відповідальність. Раджу кожному, хто хоче відкрити українську класику заново. Змушує перебрати власні стежки.