Відгуки

Уявіть: ви багато років оплакуєте сестру, а потім бачите її живою у випуску новин із Нової Зеландії. Ось із цієї сцени я й провалився в «Коли ми вірили в русалок» Барбари О'Ніл і вже не виплив, поки не дочитав.

Кіт працює лікаркою швидкої в Каліфорнії, живе собі, аж раптом на екрані телевізора її сестра Джозі, яку всі поховали. І Кіт зривається на інший кінець світу шукати правду. Про сестру, а заразом і про себе.

О'Ніл уміє залізти героям під шкіру. Минуле й теперішнє в неї переплітаються так, що тримають у напрузі до фіналу. Нову Зеландію вона описує настільки живо, що я мало не відчував солоний бриз. Сучасна драма з нотками трилера, про сім'ю, зраду і прощення. Раджу тим, хто любить глибокі історії про родинні таємниці. Книга українською, до якої хочеться повертатися.