Голодні ігри (кн. 1)

На руїнах місця, що колись називалося Північною Америкою, лежить країна Панем, осяйний Капітолій, оточений дванадцятьма віддаленими Округами. Капітолій тримає Округи в покорі, змушуючи їх обирати трибутів — по одному хлопцю та одній дівчині віком від дванадцяти до вісімнадцяти років — для участі у щорічних Голодних іграх. Усіх їх відправляють до Капітолію на величезну відкриту арену, де вони битимуться на смерть на втіху всьому Панему, а також задля добробуту та слави округу-переможця. Шістнадцятирічна Катніс Евердін сприймає це як смертний вирок, тому викликається добровольцем від Округу 12, щоб заступити місце своєї молодшої сестри на Іграх. Катніс вже опинялася на волосину від смерті, тож виживання для неї є звичною справою. Щоб сім’я не голодувала, Катніс займається браконьєрством, на чорному ринку обмінює здобич на їжу і предмети першої необхідності. Другим трибутом від Округу 12 обрано Піту Меларка, який свого часу врятував Катніс і її родину від голодної смерті.