Відгуки

Почну з образу, який засів у голові: Вірджинія Вулф стоїть на порозі дому і думає про життя і смерть. З цього починаються «Години» Майкла Каннінгема, і далі тебе вже не відпускає.

Книга сплітає долі трьох жінок з різних часів, і ти весь час шукаєш, що ж їх пов’язує. Каннінгем (до речі, лауреат Пулітцера) пише так, що складне здається простим. Тут про сенс життя, про внутрішню боротьбу, про те, як одна прочитана книга здатна щось у тобі перевернути.

Чесно попереджу: це повільне читання, не для тих, хто хоче динаміки. Але якщо налаштуєтеся на потрібну хвилю, ефект сильний.