Відгуки

Не буду брехати: «Безсмертя» Мілана Кундери я читала повільно, інколи перечитуючи абзаци по двічі. Це не та проза, яку ковтаєш у метро.

Усе починається з дрібниці, з одного жесту немолодої жінки на басейні, а далі Кундера розкручує з цього цілу павутину роздумів. Про любов, про те, чому нам так хочеться залишити після себе слід, про пам'ять, яка переживає тіло. Він стрибає між героями, відступами, власними міркуваннями, і спершу здається, що це хаос. Потім розумієш, що ні.

Це той випадок, коли сюжет вторинний, а головне відбувається у тебе в голові. Філософія тут не суха, вона вшита в історію людей.

Кому раджу: тим, хто любить розумну сучасну прозу і готовий думати, а не просто стежити за подіями. Якщо ж вам потрібен динамічний роман із чітким фіналом, краще пройдіть повз. А от як інтелектуальне читання українською мовою це справжній скарб, до якого я ще точно повернуся.