Відгуки Все те незриме світло

Дві долі, які мали б ніколи не зустрітися. Сліпа французька дівчинка Марі-Лор, що втратила зір ще малою. І німецький хлопчина Вернер, чий хист до радіотехніки заводить його прямісінько в нацистську армію. Друга світова тягне їх назустріч одне одному, і ти весь час чекаєш: перетнуться чи ні?

Це «Все те незриме світло» Ентоні Дорра, той самий роман, що отримав Пулітцерівську премію. І заслужено, як на мене.

Найбільше вразив навіть не сюжет, а те, як це написано. Дорр пише короткими розділами, майже як спалахи, і кожна сторінка наче світиться. Місцями перечитувала фрази по два рази, просто щоб посмакувати.

Це історичний роман, але не про битви. Він про людяність і про те, що навіть у найтемніші роки лишається світло, якого не видно очима.

Якщо шукаєте серйозну сучасну прозу українською, яка чіпляє за живе, — оце вона. Чудовий подарунок для того, хто любить читати по-справжньому.