Відгуки Вбити пересмішника

Чомусь у школі я цю книжку проминула, а взялася аж зараз, дорослою тіткою. «Вбити пересмішника» Харпер Лі. І знаєте, добре, що так сталося, бо в дитинстві я б половину не зрозуміла.

Розповідь веде дівчинка Скаут, і це геніальний хід: страшні дорослі речі, расизм, суд, несправедливість, ми бачимо її дитячими очима. Її батько Аттікус захищає чорношкірого чоловіка, якого звинуватили в тому, чого він не робив, у глухій Алабамі тридцятих. І робить це, знаючи, що містечко проти нього.

Аттікус узагалі став для мене якимось еталоном порядності. Оце «ти ніколи не зрозумієш людину, поки не влізеш у її шкуру» я тепер собі повторюю.

Це класика американської літератури, але не запилена й нудна, а жива. Перечитуватиму. І дітям дам, коли підростуть.