Відгуки The Awakening / Пробудження

Дивно усвідомлювати, що «Пробудження» Кейт Шопен з'явилося аж наприкінці XIX століття, бо читається воно так, ніби написане про сьогодні. Я брала його як «треба прочитати класику», без особливих очікувань. А вийшло, що проковтнула за два вечори й потім ще ходила під враженням.

Це історія Едни Понтельє, заміжньої жінки з дітьми, яка одного літа біля моря раптом починає розуміти, що роль, відведена їй суспільством, їй затісна. Дружина, мати, окраса вітальні. І все, більше нічого не передбачено. А вона хоче відчувати, малювати, належати самій собі. Самопізнання, свобода, жіноча емансипація, теми, які за часів Шопен були настільки скандальними, що книжку фактично затаврували, а зараз вони близькі дуже багатьом.

Мова тут проста, але якась прозора й насичена водночас. Без зайвих прикрас, та кожна сцена лишається в голові. І окремо хочу сказати про атмосферу. Новий Орлеан, спекотне узбережжя Луїзіани, вода, до якої Една повертається знову й знову. Море в цьому романі це не просто пейзаж, а символ тієї самої свободи й пробудження. Я майже відчувала сіль на губах і той гарячий вітер.

Попереджу чесно: фінал неоднозначний і легким його не назвеш. Тут немає рожевого банту наприкінці, і саме тому книжка чіпляє. Це коротка психологічна проза, яку не варто ковтати поспіхом, її треба проживати.

Раджу тим, хто любить класику, що змушує зазирнути всередину себе. Ідеально для тихого вечора. І добре, що нарешті можна прочитати українською, а не продиратися крізь оригінал XIX століття.