Стів Джобс

В основу книги покладено понад сорок інтерв’ю з Джобсом, проведених протягом двох років – а також інтерв’ю з понад сотнею його родичів, друзів, ворогів, конкурентів та коллег. Волтер Айзексон написав захоплюючу історію життя, що швидше нагадувало американські гірки, надзвичайно активної особистості, творчого підприємця, чиє прагнення досконалості та нестримна енергія здійснили революцію в шести сферах: персональні комп’ютери, мультфільми, музика, телефони товарів.

У період, коли Америка шукає способів розвивати свою інноваційну жилку, Джобс є найвищим зразком винахідливості та творчої уяви, впровадженої в життя. Він знав, що найкращим способом створити щось значуще у двадцять першому столітті можна, лише поєднавши творчість із технологією. Він створив компанію, де політ уяви був підкріплений визначною майстерністю в інженерії.

Незважаючи на те, що Джобс брав участь у написанні цієї книги, він не висловлював бажання контролювати написане і не просивши дати йому текст книги на вичитку перед публікацією. Він нікуди не чіпляв ярлика: «Вхід заборон». Стів заохочував усіх, кого знавши, бути щирими. Та й сам говорив відверто, іноді навіть жорстко, про людей, із якими він працював чи змагався. Його друзі, недруги і коллеги діляться своїми непричесаними думками з приводу його прагнень, перфекціонізму, нав’язливих ідей, майстерності, витівок, невиправного бажання контролювати – всього того, що сформувало його підхід до бізнесу та ті інноваційні продукти, що виникли внаслідок його творчості .

Джобс, зі своїми внутрішніми чортиками, міг перетворити життя оточуючих на пекло. Водночас, яскраві риси його особистості, його захоплення і його творіння, точнісінько так само, як і програмна і матеріальна складові комп’ютерів Apple чудово доповнювали одна одну і були частинами єдиного цілого. Розповідь про його життя – повчальна та застережлива, наповнена уроками щодо інновацій, характеру, лідерства та цінностей.
Останній раз Айзексон бачився з Джобсом за кілька тижнів до смерті останнього, у нього вдома в Пало-Альто. Джобс сказав тоді: «Я хочу, щоб мої діти довідалися, яким я був. У мене не завжди вистачало часу спілкуватися з ними».