Відгуки Sapiens: Людина розумна. Коротка історія людства

А ви колись задумувалися, чому саме ми, люди, захопили всю планету, а не якісь інші тварини? Чому не шимпанзе, не вовки, не дельфіни? Юваль Ной Харарі в «Людина розумна: Коротка історія людства» дає на це відповідь, від якої справді важко відірватися.

Почну з чесного зізнання. Я з тих, хто зазвичай закидає нон-фікшн десь на третій главі, бо нудно й перевантажено термінами. Брала «Людину розумну» з осторогою, чекала того самого. А вийшло геть навпаки. Харарі пише так, що навіть когнітивна революція й усі ці еволюційні переходи читаються легше за деякі романи. Без зверхності, без бажання показати, який він розумний.

Найдужче зачепила його головна теза. Він каже, що ми, на відміну від решти тварин, уміємо вірити в речі, яких насправді не існує: у гроші, у держави, у релігії. Жодна мавпа не віддасть банан за обіцянку благ після смерті, а людина за вигадану історію піде хоч на війну. І саме ця здатність вірити в спільні вигадки дозволила нам об'єднуватися мільйонами, будувати міста та імперії. Я після цього розділу дивилася на звичні речі геть інакше.

Чи з усім я згодна? Чесно, ні. Місцями Харарі спрощує і подає спірні гіпотези майже як факт. Але й у цьому є цінність, бо книжка не дає куняти, весь час провокує думати.

Якщо цікавитеся історією, антропологією чи просто хочете розумний нон-фікшн українською, який реально дочитаєте, «Sapiens» однозначно варто купити. Тільки читатимете повільно, бо раз у раз хочеться відкласти книжку й перетравити чергову думку.