Відгуки Одна весна в Чорнобилі

«Одна весна в Чорнобилі» Еммануеля Лепажа це той рідкісний випадок, коли графічний роман б'є сильніше за документалку.

Французький художник поїхав у зону відчуження й привіз звідти не репортаж, а живі малюнки. Покинуті пейзажі, де час застиг після 1986-го, у нього раптом оживають: деталі, кольори, тиша, яку наче чуєш зі сторінки. І поряд з цією тишею весь час відчуваєш самотність, страх і дивну надію.

Що мене зачепило найбільше: це книга не лише про катастрофу. Вона про природу, яка повертає собі своє, про людську стійкість і про красу там, де її не чекаєш. Лепаж не просто розповідає, він тягне тебе всередину, і ти йдеш тими порожніми вулицями разом з ним.

Раджу всім, хто цікавиться історією та екологією, і взагалі шанувальникам графічних романів. Тема нам болюча й близька, тож зачепить навіть тих, хто думає, що про Чорнобиль уже все знає.