Ремарк, від якого стискається горло
«Ніч у Лісабоні» порадила мені подруга зі словами «приготуй серветки». І мала рацію. Еріх Марія Ремарк знову зачепив там, де болить.
Біженець зустрічає в Лісабоні незнайомця, той віддає йому квитки на корабель до Америки в обмін лише на одне: вислухати свою історію. І ця історія розгортається як подорож крізь час, крізь біль, надію й любов без меж.
Ремарк малює Європу напередодні катастрофи так, що мурашки. Його люди втратили все, але не розучилися мріяти. Це не роман про війну в лоб, це про душу, яка шукає світло в темряві.
Коротко, але потужно. Якщо хочете прозу, яка примусить задуматися про справді важливе, ця книга українською саме те. Лишилася зі мною надовго, чесно.
Біженець зустрічає в Лісабоні незнайомця, той віддає йому квитки на корабель до Америки в обмін лише на одне: вислухати свою історію. І ця історія розгортається як подорож крізь час, крізь біль, надію й любов без меж.
Ремарк малює Європу напередодні катастрофи так, що мурашки. Його люди втратили все, але не розучилися мріяти. Це не роман про війну в лоб, це про душу, яка шукає світло в темряві.
Коротко, але потужно. Якщо хочете прозу, яка примусить задуматися про справді важливе, ця книга українською саме те. Лишилася зі мною надовго, чесно.
